Шахта Бездонна

Вхід у шахту знаходиться на дні карстової вирви в північній. частини нижнього плато. Центральний стовбур шахти має загальну глибину 140 м та великий вхідний отвір. На глибині 20-30м він ускладнений глибокими карстовими кишенями, на глибині 60-80 м – розширяється до 20-25м

Зі дна шахти починається похила частина порожнини. Її північне відгалуження пологе з численними напірними куполами, на південь - круто піднімається вгору на висоту більше 30м, південно-західніше навпаки, плавно знижується на 10м. Галерея з параболічним склепінням поступово знижується, через 100м повністю перекривається уламковим матеріалом. У них прокопано прохід, що виводить до 15-метрового колодязя, що приводить до двох невеликих залів. Шахта закладена в товстошарових верхньоюрських вапняках.

Після злив у нижній частині порожнини з'являються періодичні водотоки, що беруть початок із сифонних каналів її північного залу, які зникають у заповнювачі південно-західної галереї і знову з'являються в залах на дні. На глибині 80-90м на початку літа зазвичай присутні величезні (до 10м завдовжки) крижані натіки, а на дні шахти - скупчення снігу потужністю до 15м. У нижній залі є рясні скупчення глини, а в головній галереї - погано відсортовані водні механічні та обвальні відкладення.

На глибині 110м у ніші, що є гідродинамічною пасткою, виявлено скупчення печерних перлин розмірами від 0,1 мм до 2,7 см. Натічні відкладення зустрічаються зрідка (каскадні натіки, геліктити, кори, гури)

Історія досліджень

Шахта Бездонна відома з кінця ХІХ ст. Перший опис до глибини 100м виконав у 1927 р. студент-геолог Олег Степанович Вялов. Він спустився на глибину 95 метрів наскільки дозволяла мотузкова драбина. У 1938 році, за непідтвердженими даними, студент Ленінградського Гірського інституту Свирічевський досяг дна на глибині 150 метрів і виявив кілька бічних ходів.

Потім шахту досліджувала у 1969 р. Комплексна карстова експедиція АН УРСР (кер. В. Н. Дублянський ). Експедиція досягла дна і пройшла три горизонтальні ходи загальною довжиною 200 метрів. Загальна глибина становила 161 метр. У 70-ті роки неодноразово відвідувалася сімферопольськими спелеологами, які прокопали прохід у нижню частину порожнини та виявили 15-метровий колодязь, за ним ще дві невеликі зали.