Шахта Міледі

Печера відкрита у травні 2007 р. (литовсько-українська пошукова команда), а продовження у травні 2009 року (А. Верченко (КСК)).

У липні 2009 року печера пробито під SRT і пройдена до глибини -120м, у серпні 2009 зроблено топозйомка.

Взимку 2013 року була проведена Українсько-Литовська експедиція, печера пройдено до -260 м (керівник М. Козлов).

У травні 2015 знайдено продовження печери. Досягнуто глибини -396 м.

У травні 2017 року було проведено експедицію з дослідження донного сифону. Спроба пройти сифон була невдалою. (С.Кебець, А.Акімов).

*****

Печера закладена у шаруватих верхньоюрських вапняках неподалік від розломної зони. Вхідна частина печери залягає вдовж тріщини азимутом 315°. У північно-західній частині тріщини є вузький хід який веде вниз посеред розклинених каменів. Він приводити у невелике розширення на глибині 8м, звідки починається 20м колодязь. Далі іде вузький вертикальний лаз 4м глибиною, що переходити у вузький меандр. Меандр приводить до гирла 51м колодязя, з дна якого вниз йде ще один колодязь глибиною 22м.

На глибині 110м є ряд гурів із водою глибиною до 1м. На глибині 120 м починається вузький обводнень меандр протяжністю близько 20м, що виводить на уступ 3м. На дні уступа водобійний котел глибиною 0.5 м. Далі віконце що виводить до гирла 35 метрового колодязя з дна якого меандр приводить до колодязя 15 м. За ним вертикальна щілина, що переходитиме у колодязь 40м (старе дно).

Від полиці на -220 йде відгалуження в реліктову гілку, де знаходиться майданчик під ПБЛ на 3 особи. Від -230 меандр завдовжки 10м виходить до колодязя 30м. На дні колодязя розгалуження на два русла - нове та реліктове. Продовження знаходиться в реліктовому руслі і являє собою вузький меандр довжиною близько 10м. Після серії уступів і вузькості, приходимо у галерею шириною до 1.5 м. Далі обводнення меандр завдовжки 7 м виводить до уступу 3 м з водоспадом. На дні уступу гирло колодязя 22 м (Зал Міледі). Це самий великий за перетином колодязь у печері (10x15 м).

На дні колодязя два русла реліктове і нове, продовження в реліктовому руслі вище на 5м від дна колодязя. Далі вузький меандр, виводить у похилу галерею шириною до 3м. Галерея виходить до колодязя 12м.

Продовження знаходиться вище на 7м від дна колодязя і представляє собою дуже вузьку заповнену глиною щілину (давній сифонний канал). Далі серія вузкостей виводить у прямовисний колодязь 8м. Знову вузький меандр та останній колодязь 15м з водоспадом. На дні колодязя вихід до похилої галереї шириною до 10м і завдовжки 80 м.

Після галереї йде заповнений глиною вузький меандр завдовжки близько 400м. Наприкінці меандру сифон.

Печера обводнена, з глибини 120м необхідний гідрокостюм, навіть у межень.

З глибини 80 м починається постійний водотік, із дебетом близько 0,05 л/с. На глибині 230м дебет збільшується до 0,1 л/с. На глибині 265 м зустрічаються два водотоки з дебетом 0.1 л/с кожний.

У донному меандрі зустрічаються 3 притоки, перші два незначні близько 0.05 л/с, а третій має дебет вдвічі більший, приблизно 0.7-1 л/с.

Перед сифоном витрата водотоку складає 1-1.3 л/с.

У весняний паводок, на позначці -260м, спостерігається водотік із витратою 8-10 л/с, а на позначці -350м у колодязь падає водоспад із витратою близько 20 л/с.